ДИТЯЧИЙ ПИСЬМЕННИК
Постать Сухомлинського – педагога, учителя нерозривно пов'язана із сприйняттям Сухомлинського як дитячого письменника. Його педагогічні праці вирізняються своєрідним викладом, вільним, оповідним стилем, багато в чому публіцистичним, наближеним до літературного. В тканину його педагогічних творів вкраплені оповідання, казки, притчі та бувальщини, за допомогою яких автор демонструє, підтверджує, аргументує ту чи іншу ідею, думку, максиму.
Особливо яскраво такий підхід проявився в педагогічних працях середини -кінця 1960-х років, коли педагог віднайшов свій власний стиль викладу педагогічних розмислів. До них належить перш за все книга "Серце віддаю дітям", текст якої насичений художніми мініатюрами, складеними як дітьми, так і самим Сухомлинським; "Павлиська середня школа" і особливо "Як виховати справжню людину", доповнену "Хрестоматією з етики".
У цих та інших працях Василь Олександрович розглядав художні мініатюри як вагому і необхідну художньо-ілюстративну складову навчально-виховного процесу. Водночас Сухомлинський приділяв особливу увагу і оповіданням для дітей, як окремому напряму своєї творчості. Він відсилав окремі підбірки своїх художніх мініатюр в дитячі видавництва, зокрема, у "Веселку", але отримував негативні редакторські висновки. Вперше його художні твори з'явилися в журналі "Дошкольное воспитание" в 1969 році, а з початку 1970 – в білоруському дитячому журналі "Вяселка". Перша збірочка казок Василя Олександровича "Блакітныя журавлі", до якої він сам відібрав свої мініатюри, вийшла білоруською мовою у Мінську в 1971 році і складалася з 110 мініатюр, набраних мілким шрифтом. Загальна ж кількість мініатюр налічує 1500 оповідань, казок, замальовок, новелет, створених самим Сухомлинським та переказаних ним притч, легенд, бувальщин. В 1974 році, через чотири роки після відходу педагога з життя, в Москві у видавництві "Малыш" вийшла його невеличка книжечка "Співуча пір'їнка", а в Україні Василь Олександрович вперше був поцінований як дитячий письменник в 1978 році з виходом книжки "Гаряча квітка", куди ввійшли 107 оповідань з хорошими ілюстраціями до них. В одному з листів Сухомлинський писав: "Хотілося б мені, щоб казки і оповідання були опубліковані українською мовою. Адже буде дуже недобре, якщо доведеться перекладати їх з української на російську, а потім з російської перекладати на українську, щоб видати в Україні". Так воно і сталося.
Який же зміст вкладав Сухомлинський в літературу для дітей? В його художніх мініатюрах представлений практично весь спектр культурологічної і педагогічної проблематики, куди ввійшли краса рідної природи, українська народна творчість, казки, цінності домашнього вогнища, минувшина; оповіді про природу, її красу і необхідність її збереження і піклування, почуття єдності з усім живим, її одухотворення; оповідання про шкільне життя, шкільну культуру, взаємозв'зки між дітьми , між учителем і дітьми, про роль школи, книги, знань в житті людини; про життя дитини в сім'ї, родині, про ставлення до батька і матері, дідуся і бабусі і т. ін.
З роками художня спадщина Сухомлинського посідає дедалі помітніше місце в літературі для дітей. Починаючи з 1971 року, побачили світ 44 збірки оповідань і казок для дітей, видані в різному форматі – від тоненьких книжечок для маленьких дітей до солідних збірок у сто й більше сторінок. Всі вони ілюстровані і, як правило, носять найбільш промовисту назву одного з оповідань, включеного до збірки: "Гаряча квітка" (1978), "Чиста криниця" (1993), "Вічна тополя"(2008), "Всі добрі люди – одна сім'я" (2013) та інші. Окремі оповідання Сухомлинського ось уже більше 20 років входять зо змісту навчальних посібників для початкової школи.
З кожним роком Сухомлинський – оповідач і казкар – все більше поціновується як дитячий письменник, який об'єднав у цьому аспекті своєї творчості педагога-гуманіста і тонкого художника, майстра слова, до творення якого спонукали діти, навколишня природа, краса і українське слово. Він писав: "Десятиріччя праці – нелегкої, але радісної, переконали мене: казка, творчість – це найтонший, найніжніший дотик. Казка – дитинство думки. Вона робить світ дитинства яскравим і цікавим".
